\\\"ПАСТУХИ В НОЧЬ РОЖДЕСТВА\\\"\r\n\r\nПоначалу, была эта ночь, как и все остальные, \r\nНависая над пастбищем, не предвещала чудес! \r\nАроматом медовым пленили цветы луговые,\r\nДаже месяц, казалось, как будто, куда-то исчез... \r\n\r\nТьма объяла собою всё пастбище, в сон погружая,\r\nВ тишине - треск костра, голоса и мерцанье огня... \r\nПастухи, отдохнуть и согреться немного желая, \r\nВ полудреме беседу вели после тяжкого дня. \r\n\r\nНеожиданно свет воссиял, мрак ночной разверзая,\r\nИ явился им Ангел во Славе Господней с небес,\r\nО рожденье Младенца - Спасителя мира вещая!\r\nСтрах великий объял пастухов от всех этих чудес! \r\n\r\nА, покуда им Ангел вещал ту великую радость, \r\nПоявилось небесное воинство, Бога хваля! -\r\nУлетучилась вмиг их сонливость, былая усталость\r\nИ от страха у них из-под ног уплывала земля...\r\n\r\nВ небеса после слов этих Ангелы вновь воспарили! \r\nПастухи же, сказали друг другу: \\\"Пойдем в Вифлеем\r\nИ посмотрим, о чём это Ангелы нам говорили!\\\"\r\nА, увидев Младенца и Матерь, поведали всем\r\n\r\nО рожденном в хлеву этой ночью Младенце - Мессии\r\nИ о том, что пришел в этот мир Он, спасти от греха, \r\nИ о Матери Господа нашего - Деве Марии,\r\nИ о милости Бога живого, что так велика! \r\n\r\nВести этой, из уст пастухов, люд, услышав, дивился,\r\nА Мария слагала слова эти в сердце своём!..\r\nСлава Господу в вышних! Чрез Сына путь в небо открылся! \r\n\\\"Аллилуйя!\\\" мы все с благодарностью Богу поем! \r\n\r\n24.12.2018 год. Валентина Яковлева. Вся Слава только Господу!)
Валентина Яковлева ,
Город Минусинск, Россия.
Христианка веры Евангельской(пятидесятники), в Господе 22 года, служу в Церкви в служении Прославления, стихи пишу около, 20 лет! Своего сайта пока нет, готовлю к изданию сборник стихов.
Прочитано 1293 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Пять минут звучания - Олег Панферов Рассказ писался на конкурс "Рваная грелка". Тема была "Конец истории. Последний человек". В рассказе нет ярко выраженной христианской направленности, я ее и не предполагал.
Но, в любом случае, интересно узнать мнение Общественности :)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.